Аутсорсинг земель – зменшення ризиків та збільшення прибутку

Гарним прикладом аутсорсингу земель є країни Близького Сходу, в котрих панує засушливий клімат і несприятливі умови для забезпечення країни власно вирощеним врожаєм. Водночас, це, як правило, країни з розвинутим експортом корисних копалин (нафти), тому вони використовують аутсорсинг земель у країнах з гарними ґрунтами та кліматом. На жаль, у публічному просторі відсутні точні статистичні дані про державні програми цих країн та об’єми земель, взятих в аутсорсинг, але можна припустити, що це - десятки тисяч гектарів. Агроаутсорсинг передбачає практику надання однією країною ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції іншою країною. Ці продукти пізніше імпортуються в активну країну або альтернативно експортуються в інші пункти призначення тією ж країною. Цей процес забезпечує продовольчу безпеку та стимулює сільськогосподарське виробництво. США, Великобританія та Китай є одними з перших та провідних країн, які здійснили проекти агроаутсорсингу, а країни Азії, Океанії та Африки продали або здали в оренду більше землі, ніж інші, завдяки своїм великим орним полям та сприятливому клімату. Оброблювані договори оренди землі стають все більш поширеним явищем між багатими капіталом країнами глобальної Півночі та країнами з недостатньо використовуваними землями глобального Півдня як спосіб для перших захистити свої запаси продовольства у світі, де нестабільні ціни на продовольство становлять ризик для національних програм продовольчої безпеки.

В Україні понад 60 млн га землі. Із них 42,7 млн га або понад 70% - це земля сільськогосподарського призначення. При цьому йдеться про дуже родючі ґрунти. Близько 40% землі сільськогосподарського призначення в Україні - це чорноземи. Власників земельних паїв нині трохи менше 7 мільйонів. Проте, кількість землевласників та землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. При цьому, самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її переважно від приватних власників - 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж - 7% землі - не обробляється взагалі. З вищезазначеного можна зробити висновок, що масштаби аутсорсингу земель в Україні надалі зростатимуть та мають суттєвий потенціал для збереження харчової безпеки в державі, а також сприяють розвитку як аграрної, так і харчової сфери, зростанню економіки та створенню нових робочих місць.