Підсумки другого дня конференції «Виклики, стратегії та інновації в молокопереробному бізнесі 2017»

Безпечність продукції та контроль якості

Польський експерт галузі харчової безпеки Юлія Шулімова-Мовчан, відкриваючи конференцію з доповіддю на тему безпечності виробництва молочних продуктів в ЄС, зазначила, що в Польщі вже виросло ціле покоління спеціалістів харчової безпеки, які не знають, як працювати без НАССР. Україна поки що знаходиться на шляху до цього.

За словами експерта, в Польщі немає поняття молоковмісних продуктів. До цих товарів виставляються зовсім інші вимоги, ніж до молочних, й існує ініціатива запровадити продаж такої продукції на окремій від «молочки» полиці.

Разом з тим, поляки не поділяють упередженого ставлення українців до молоковмісних продуктів завдяки тому, що прецеденти введення споживачів в оману відсутні. Більше того, вміст рослинних олій у продукції може стати перевагою для деяких споживачів. Європейці готові платити більше за продукцію, що відповідає їхнім особливим потребам та вимогам до якості.

«Споживач знає, що, якщо він платить на 17% більше за шоколадку, то він платить за невикористання нових інгредієнтів, які використовуються останні 20 років. Те ж саме відбувається зараз на європейському молочному ринку. Споживач починає розуміти, що таке безпека та якість, і він готовий платити додаткову преміальну ціну за молоко, в якому кількість антибіотиків не просто нижче норми, а вони взагалі відсутні», - сказала Шулімова-Мовчан.

Експерт з біобезпеки Віталій Башинський під час свого виступу повідомив про основні зміни нормативних вимог, які очікують українських виробників молочної продукції у 2017 році. За його словами, поки що вітчизняні підприємці не відчувають позитивного впливу від процесу гармонізації українського та європейського законодавства у сфері безпечності харчових продуктів. Переваги від впровадження нових вимог бачать виключно ті підприємства, які експортують свою продукцію, оскільки відповідність європейським вимогам є їхньою конкурентною перевагою.

Башинський зазначив, що для подолання «опору» змінам зі сторони виробників необхідно зруйнувати декілька міфів. Зокрема, що дрібний фермер не може вийти на ринок ЄС, що при доїнні двох-чотирьох корів у дрібного фермера неможливо отримати молоко класу «екстра» чи що українське законодавство не стимулює і не спонукає до розвитку.

«Майже все молоко, яке є на ринку ЄС, отримане від дрібного фермера. Іноді дрібний фермер може отримати краще молоко, ніж на великотоварних фермах, хоча, це і складніше… Українське законодавство в тій частині, в якій воно відповідає європейському, вже спонукає до розвитку, але ми на сьогодні потерпаємо не від законодавства, а від тотального його невиконання», - сказав Башинський.

Інноваційні рішення у виробництві сироватки

Керівник кафедри технології молока і м’яса факультету харчових технологій Сумського національного аграрного університету Юлія Назаренко розповіла про можливості, які відкриває застосування мембранних технологій у виробництві сироватки, зокрема у розширенні товарної лінійки виробника.

«В основному всі підприємства користуються тим обладнанням, яке досталося нам ще від Радянського Союзу і лише деякі починають запроваджувати мембранні технології, які дозволяють мати і економічний ефект від того, що енергозатрати зменшуються, і отримувати іншого рівня і якості продукт. Це можливо за рахунок процесів мікро- і нанофільтрації, зворотнього осмосу, електродіалізу, що дозволяють отримувати сироп лактулози, суху лактозу, сухі концентрати сироваткових білків», - сказала Назаренко.